Я шукала Тебе
у травневім саду,
Я чекала Тебе
на широкій дорозі,
Я, здавалось, Твою
впізнавала ходу,
А то вітер шумів
у гнучкім верболозі.
Я не знала, що Ти
у січневих снігах
Ледь живий, ледь живий
без моєї любові,
Я не знала, що то
Твоя боса нога
Залишила сліди,
наче біль, пурпурові.
Я чекала царя…
Мій Коханий, прости,
Що Тебе я, сліпа,
в першу мить не впізнала!
О гори, моє серце,
що є сили світи,
Віднайшовши Того,
кого вічно кохало!
Галина Маніва,
Київ,Україна
Православна християнка, але дуже-дуже зіпсована ідеєю ейкуменізма. Повністю згодна з Бердяєвим, що християнство - це свобода, і Дух Божий витає, де бажає, незалежно від конфесійної приналежності. Схильна до суперечок, тому останнім часом намагаюся їх уникати. Збираю християнські твори для дітей українською мовою з надією видати збірку. За освітою - фольклорист. e-mail автора:pilot-z@ukr.net
Прочитано 887 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Путь христианки - Виктор Навлинский Это стихотворение посвящено сестре по вере, которой пришлось перенести страдания не только со стороны мира, но и от христиан одной из деноминационных церквей.
