Солоний піт і кров заливають очі,
Зранені ноги іти вже не хочуть,
А навкруг звіриний оскал юрби.
“Боже, як важко цю чашу нести !”
А юрба глузує, плює, скаженіє…
Невже це люди? Серце німіє...
Чому не здригнулась рука вояка,
Як сіпнулась від болю Божа рука,
Як цвях іржавий в долоню впився,
Як каплі крові святі лилися?
Серця де ваші? Де ваші очі,
Що на страту дивились охоче?
Невже це Цареві своєму хвала
У вінку кривавім голова?
“Він інших спасав, а Себе не може!”
“Він Божий Син? Щось ніяк схоже ?!» -
Хто під ніс собі шептав,
А хто у вічі кричав.
Невже всі вони забули?
Невже так і не відчули,
Що розіп’яли найліпшого друга…
І що безглузда була їх наруга?
Нажаль, у гріховні серця,
Ніяк не доходить істина ця?
* * * * *
Давно це було … Пройшли віки,
А ми все утікаєм з-під Його руки
І залишаємось такі ж,
Продали б Бога знов за гріш.
Розіп’яли б знов,
Святу Любов,
Та Він і в цей шалений час,
З надією іще чекає нас…
Червень 1999р.
Комментарий автора: Це мій найперший вірш. Його звичайно рекомендують підправити. Тож так і роблю. Виправляю. Та чи вдало?
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:mliyuk@gmail.com
Прочитано 748 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Зміст дуже глибокий, відчуваеться біль. Підсумок теж сподобався. Але... рима не допрацьована, дуже стрибае. Також це стосуеться розміру. На форумі цього сайту знаходиться дуже корисна інформація як писати добротні вірші. Не залишайтеся на свому рівні.
Благословінь вам. Комментарий автора: Дякую! В мене є дуже багато віршів, але через цю проблему, я їх не публікую і можна сказати перестав писати, перейшов на оповідання. Хоча мені жаль. Мабуть Ви праві потрібно попрацювати в тому напрямі. Щодо "Гологофи" вірш теж давній, та я не стримався, з відомих Вам причин, а може тому щоб Ви мене підштовхнули до праці.
Благословінь Вам Божих!
ИЗБРАННИЦА - Василий М. Автор этих строк всерьёз убеждён, что так же, как когда-то революционеры и большевики, уничтожая традиционную историческую Россию и её народ в революционном пожаре, делали это ради возбуждения и стимулирования всемiрной революции (что называется, использовали Россию в качестве "дров", топлива для разжигания и поддержания этого процесса) — подобно этому и Сам Бог Вседержитель предопределил России стать жертвой, то есть, таким же "топливом", стимулятором и катализатором — для совершения процесса вечного спасения человечества (т.е. как можно большего числа людей "из всех племён, народов и языков"). Поэтому, ради этой высочайшей цели, Россия будет в конце концов полностью принесена в жертву и исчезнет с лица Земли – это неизбежно совершится, даже и в том случае, если вдруг завтра все люди, ненавидящие Россию, почему-либо прекратят все свои действия, направленные на её уничтожение. А любые попытки воспрепятствовать этому великому жертвоприношению и избавить Россию от полного земного уничтожения имеют своим противником не только антироссийские силы мiра сего, но и Самого Господа Бога.
