Для ТЕБЯ - христианская газета

Моя пісня пісень (Весільний цикл)
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

версия для печати

Моя пісня пісень (Весільний цикл)


Остання молитва

Ось і я, Господи...
Схиляюся перед Тобою.
Це остання моя молитва
дівоча.
...Вірую, Господи, що любов Твоя створила всесвіт...
Та всесвіт великий, а я лише мала порошинка в ньому.
Шукаю інші слова.
Це ж моя остання молитва!
...дівоча...
...Вірую, що з любові Ти створив Адама на образ Свій
і дав йому Єву з ребра його...
Але грішний наш прародитель
мешкав давно у своїм дивнім раю.
І я знову слова добираю...
Господи, як сказати?
Це ж моя молитва остання...
Дівоча молитва.
Вірую, що любов'ю виткав мене в лоні неньки.
Вірую, що любов'ю запалив у мені вогник віри.
Вірую, що любов'ю до сього дня довів стежку мою.
Вірую, що кохана я, бо мов Єва створена з плоті його ще у вічності
Твоєю любов'ю.
Вірую, що у Таїнстві прийдеш на наше весілля...
Гостю мій найжаданіший,
Господарю Дому Весільного.
Вірю у любов Твою, Господи, у молитві своїй дівочій. Останній.

ПІСНЯ ПРО ВЕСІЛЬНУ СУКНЮ

Біла, наче сніг чистий,
та холодний,
та з Неба...

Біла, наче хліб,
пшеничний,
щоденний,
насущний...

Золоте колосся, ніби волося мого милого, зродило муку-не-на-муку,
Білу.

Біла, наче сіль...
Сльоза?
То від радості.

Біле полотно льоном синіло,
у височінь голубу задивлялося -
як я в очі твої,
як я в серце твоє.

Нитка червона, нитка багряна...
Кетяги калинові, кислі, аж гіркуваті —
Ще не зазнали морозу —
серце ховають калинове у своїх коралях.

Нитка червона, нитка багряна...
Кров'ю у жилах
в тілі моїм вишиває
КОХАЮ
Кохаю і серцем, і тілом, і вічністю.

Нитка червона, нитка багряна...
До них і коралів разок.
вогнем любові горить —
нехай незгасне-нестьмяніє-невилиняє
вогонь любові нашої.
Від юності — до старості.
Від юності — до вічності,
нитко, рушай далі.

Чорна...
Агей! Звідки взялася?
Журба лиховісна — крила крукові...
Нехай геть летять!

Чорна рілля — шовкова гладінь —
чекає знов
на золоте зерно
для білого борошна,
для синього льону...
То звідтіля та ниточка.
Ніч вже фіранку тче
шлюбному ложеві.
Зерна зірок золоті
ніч для нас вишиє,
коханий мій...

...Але нині лиш ранок —
і подруга вбирає мене у весільну сукню.

Ранкова пісня про весільну корону

Я сьогодні королівна —
в мене корона весільна.
Гей-гей!
Вперше тебе вдягаю, короно моя квіткова!
Востаннє тебе вдягаю, короно моя зіркова!
Гей-гей!
Короно моя самоцвітна,
в серці коханого квітни!
Гей-гей!
Боженьку, мій королю,
вручаю Тобі мою долю!
Гей-гей!
Витязю, мій хороший,
береш мене у короні...
Гей-гей!
Бо я Божа донька,
квітка з Його долоні!
Гей-гей!
...До сивої скроні, до білої скроні
серце моє у короні,
коханий мій!

НЕСКАЗАНЕ

Я так тебе люблю, що аж боюся.
Ось зараз ввійдемо у храм, а там...
Дивлюся та боюся тебе торкнутись.
Ти майже мій.
Ще мить — і мій,
а я твоя і не своя.
Мій...
Мій сон — тривожно-трепетно-солодкий.
Це ж навіки...
Від нині і до смерті.
Примножити любов, як той талант.
Не зберегти — примножити.
Щоденно.
Чекаю і боюсь твого “моя дружино”.
А як колись ти скажеш це буденно?..
Ось гості...
І священик...
Двері.
Храм.
“Я так тебе люблю! Ходімо...”
Там
вмираю-воскресаю — за порогом.

Обручення

Обручко,
обруче золотий!
Сонячний промінчик
згорнувся кучериком
скотився бубликом -
і скік на пальчик.
З небесного стільника
крапелька золота.
Солодка?
Йой...

Твоя долоня, моя долоня.
Покладу тебе, як печатку на серце своє.

Хто ми, Господи, перед Тобою?
Дві ланочки з Твого ланцюга віків,
довгого, як ланцюжок для хрестика?
Одна?..
Одна нитка, скручена втроє,
що клубком покотилася від Твого престолу?
Йой...

Серце твоє печаткою золотою на долоні моїй.
Серце моє печаткою золотою на долоні твоїй.
Сонцем запечатані,
променем з Божого серця.

Вінчання

Ми двоє.
Перед Тобою.
Завмерли.
Твоя всемогутність лагідна, як тиша.
Боюсь.
Ти близько так, що й не відчути.
Як повітря.
Тихе сяйво вівтаря.
Золотом усміхаються святі з ікон.
Моляться за нас?
Рушник.
Велякнули.
Присяга.
Чаша.
А раптом Ти не прийдеш?!
Боже... Боже!!!
“Доки смерть не розлучить”.
Вузол.
Два образи.
Благословляємо
Іменем Твоїм.
Одне.

Покриття голови молодої

Біла шаль — мов крило лебідки...
А в мене крила — весняний легіт:
мрії дівочі,
примхи дівочі,
хочу-не-хочу,
небо без стелі,
обрій без обруча,
стежка — стьожка в косі...

...А в Богородиці шаль черлена.

Голос Божий — золоте знамено
Євангелії в долонях священика — сонцем яснить.
Клякаю перед святинею Слова Твого.
“Дружини, коріться чоловікам своїм, як Господеві...
І як кориться Церква Христові,
так і дружини своїм чоловікам у всьому...”
Тяжке воно, теє золото...

Подихом, порухом серця ловлю твоє трепетання...

Крила мої, крила...
Мрії дівочі, примхи дівочі.

Твої очі ковзають від двох свічок і до вівтаря...

Має впасти з небес зоря, щоб здійснити чиєсь бажання.
Найзаповітніше.

Моя схилена постать під іконою Богородиці.
“Перед Богом і людьми — присягаю!”

Муже мій, молитво моя...
Крила мої в серці твоєму сховані,
мов скарб,
мов дитя в колисці,
леготом сонячним зваблені,
Словом святим запечатані.
Бережи той скарб, скарбе мій, серденько...

Воля Твоя, мій Господи,
Шаль моя — хмаронька біла,
це в Богородиці вона черлена...

На мені тепер знак для ангелів.
Тихше тиші шелестять їхні крила.
Білі, як у лебідки.

КВІТИ

Квіти для молодих.
Багато.
Бо я теж квітка.
Я тепер лиш твоя квітка.
Вірю, що роса — мої сльози,
радісні.
Вірю — від вітрів захистиш,
від морозів-снігів укриєш.
До серця пригорнеш.
Соколику, мій...
...А свій весільний букет
залишаю у дар Богородиці.

МЕМЕНТО

Ми берегли його, мов скарб.
Ми всує не розтринькали Твій дар.
Ми взяли його з Твоїх долонь, Боже,
разом із сонцем обручок
краплею меду
калиною вуст
перший поцілунок.



Вечірня пісня про весільну корону

Знімаю мою корону дівочу, подруженьки,
Тай іншої вже не хочу, голубоньки.

Бо князева я княгиня, подруженьки,
Серденька його берегиня, голубоньки.

Хто ж милого ще визирає, подруженьки,
Корону нехай приміряє, голубоньки.

Корона весільная красна, подруженьки,
Та суджений — Божая ласка, голубоньки.

Черевички

Червоні черевички.
Мої.
Не з царициної ноги.
Мої.
Бо і я тепер княгиня.
Червоні-калинові — до пари коралям.
“Моя ягідко, моя кралю...”
Черевички.
Довго їх на ярмарку вибирала.
У скрині на споді ховала.
Дзвінко у них танцювала.
Ждала, що ти роззуєш...

Об авторе все произведения автора >>>

Зоряна Живка Зоряна Живка, Вінниця, Україна
Я християнка.
За освітою - філолог, магістерську студію писала за творчістю К.С. Люїса (однодумці, відгукуйтеся!). Як літературний критик, займаюся дитячою літературою.

Спільно з видавництвом "Свічадо" працюю над авторськими проектами "Різдвяна антологія", "Святкові читанки".
Дякую усім читачам, що залишили для мене відгуки (і похвальні, і критичні). Вони надихають і підтримують у подальшій творчості. Дякую організаторам і координаторам сайту за віднайдених однодумців.

e-mail автора: zorianazhyvka@ukr.net
сайт автора: Книгогризка: читати зі смаком

 
Прочитано 766 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Інна innank9@gmail.com 2007-12-28 22:35:53
Вже минуло за північ а я не можу відірватися. Я не читаю а спрагло ковтаю ці Богонатхненні рядки.Моя душа немов прокинулася, струсила з себе товстий шар буденного пилу, розпарвила крила - ще мить і я вже дихаю на повні груди, літаю над хмарами у безмежних просторах ваших світлих слів.
Дякую Боже за пані Зоряну
 Комментарий автора:
Дякую за тепле слово!

віолета yarinich@yahoo.com 2008-03-05 17:39:23
просто прескрасно
зоряна чи можете написати вірш на замовлення

 
читайте в разделе Поэзия читайте в других разделах

Жду новую Звезду - Игорь Круглов

На крыльях любви. - морозова светлана

Руки святые пробиты металлом - Вячеслав Переверзев

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Публицистика :
Скорость сознания и инерционность мышления - Антон
Статья о свойствах духа человеческого, который в себе лепим и вмещаем все качества, которые признаем своей собственностью. От несовершенноой материи одни качества, и видим, как люди нарушают Законы Отца. Те же, кто признает верховенство Духа в себе - выбирают иной путь, и становятся Свободны от притяжений материи.

Крик души :
Как быть и где найти ответ? - Недбайло Елена
Много таких ситуаций в жизни, когда нет ответа на волнующие до боли вопросы. Такой момент пришел и в мою жизнь. Я знаю, что у Него есть ответ, просто душа моя не удержала все в себе.

Проза :
Путешествия Стаса. 2. Община - Роман Прочко

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2006 - editor@ForU.ru
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting

Free Software




Лилия долин

Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100



ООО Упаковочные решения: упаковочное оборудование: ополаскиватель, укупорка бутылок, заклейщик гофрокоробов.