Резко судьбой
Обрывается нить,
И никого в том
Не надо винить;
Жизнь нам дается
Лишь напрокат;
Если рассвет есть —
Будет закат.
В нашей кончине
Глубокий скрыт смысл.
След на песке
Ветер вынужден смыть.
Нам не дано знать,
Что ждет впереди.
Чаще на звездное
Небо гляди.
* * *
Больному к чему свобода?
Больному нужней покой.
Зачем у последнего входа
Кричать и махать рукой?
Добиться отсрочки вольны ли?
Добавят ли дней еще?..
А, впрочем, давно мы больные —
При видимой алости щек.
* * *
Взлетел, упал, и нет тебя,
Ты промелькнул, как блеск зарницы;
Успел лишь к жизни приобщиться.
О мертвых травы не скорбят.
Отход трубят, и зла в том нет,
Для нас закрытое решение;
Глянь на тумана воспарение,
Что ожидает свой рассвет.
И не тоскуй идя в закат,
В земной закат необъяснимый;
Ты грубую накидку скинешь,
Полученную напрокат.
* * *
Меня не ближнему судить,
И я других судить не вправе;
Оспорится земная правда,
Порвется, как гнилая нить.
Кто прав — тот в холе не живет,
Того оплевывает сытый,
Тот в обывательское сито
Не просочится, не пройдет.
Судить нас будут Небеса,
Там и споткнется лицедейство,
Как ни хитри, и как ни вейся.
Точны там гирьки на весах.
* * *
У зависти острые зубы,
И ядом наполненный взгляд.
«Раздену тебя и разую» —
Глаза ее так говорят.
И если добился чего-то —
Держись от нее в стороне,
Иначе ты будешь измотан,
Гвоздями пришпилен к стене.
Запомни ее устои,
Шипение ее вскачь.
И если чего-то достоин ты —
Подальше от зависти спрячь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
