Ти давно від чекання втомилася,
Але вір все пройде-перемелеться.
То зима довгим шлейфом метелиці
У гілляччя колюче вчепилася.
І не хоче здавати позиції.
То швирне льодяними сніжинками
Ув обличчя, неначе жаринками.
То засипле стежки кучугурами
І сховає надію за мурами.
Слабне сила – зростають амбіції...
А підсніжники з Книги Червоної
Скоро будуть в ліси повертатися.
Треба кращих часів дочекатися -
Сива мудрість людей переконує
Бо не вічна лютнева метелиця.
Вже вода оживає під кригою,
Вже лелеки залишили Сірію
І додому вертаються з вирію.
Ось востаннє запахне відлигою. ...
Все пройде, вся біда перемелеться!
Все, що Бог обіцяв тобі – збудеться.
Біль затихне. Тривоги забудуться.
Тільки вдячність у серці залишиться.
Книга пам’яті ближніми пишеться.
Нова пісня тобі подарована.
Хай летить вона в небо торжественно,
Навіть під завивання метелиці.
Все одно - вся біда перемелеться.
Віра – сильна. Надія – Божественна.
Ти від смерті - Предвічним врятована.
3/2/8
Комментарий автора: Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6 чоловік, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дні вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Cветлана Касянчик,
Сакраменто США
Я родилась на Украине, в маленьком, зеленом, уютном шахтерском городке, Нововолынске. Там прошло мое детство и большая часть моей юности. Там я вышла замуж и у нас с мужем родилось четверо детей. В 1991 году наша семья уехала в США, в столицу Калифорнии, город Сакраменто, который и стал родиной нашего самого младшего сына. Сакраменто - это город якрих цветов и вечнозеленых пальм; палящего летнего солнца и зимних проливных дождей. Но самое утешительное для меня - это город большой славянской общины, собравший в себе много прекрасных талантливых людей; город ежегодных славянских ярмарок, фестивалей, праздников песни, конференций. Я очень люблю свою родную землю, Украину, скучаю по ней, и никогда ее не забуду, но вместе с тем благодарю Бога и за мой новый дом, за новых друзей и за новый опыт, приобретенный здесь; и, конечно, за возможность найти друзей и читателей на этом сайте.
Прочитано 445 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Svetochka, duzge xoroshuy virsh,mu z sestroy prochutalu.Nexay Bog Blagoslovut. Комментарий автора: Дякую, Світланочка. Нехай Господь благословляє і тебе (та й усю твою родину).
Віра Ігнатюк
2008-07-17 01:41:34
Дорога сестричко! Щиро дякую за гарний вірш, який є підтримкою для мене. Комментарий автора: Будь-ласка, сестричко. Основне, щоб ти скоріше почала знову бігати.
Публицистика : Резуны - Алесь Красавин "Мой отец - Резун Богдан Васильевич - прошел войну с первого до самого последнего дня, он был ранен несколько раз ... Его я сделал отцом предателя. Как он с этим живет? Не знаю - у меня не хватает смелости это представить..."
Виктор Суворов, 21 октября. 1992 года, Бристоль. "Ледокол. К моему русскому читателю."
