Каганець твій горить тільки-тільки.
І ворушать це полум'я всякі вітри.
Потушити твій дух назавжди,навіки,
Хоче ворог життя,-щоб він не горів...
Миготить цей вогонь,і так мало оливи.
Але захист Господній для тебе ще є;
Попроси у Христа щоби був милостивий;
Хай підсилить Він в серці світло твоє.
Ти раніше палав твоїм радісним духом.
І ділами твоїми у світі сіяв.
Запитай у себе,чому все затухло;
Хто святее горіння у тебе відняв?..
Скільки раз ти в своєму житті спотикався;
Через те,що не бачив куди тобі йти...
В своїм серці темрявою все наповнявся,
Замість того щоб світло в темряву нести.
Ти не бачив що поряд іде твій Спаситель;
І свій погляд Він завжди трима на тобі.
Але ти не відчув,й не старався прозріти,
І Господь в своїм серці за тебе скорбів.
Ще не пізно поправити твоє горіння,
Бо темрява згущаеться поряд тебе.
Відігнати не зможеш духовнее тління;
Коли полум'я в серці твоєму слабе...
Як багато людей що забули про Бога;
Як багато між нами потухших сердець.
Та звучить від Христа до усіх засторога,
Щоби кожен поправив свій каганець.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
