Моліться матері, моліться
За дочку, сина, за дітей.
За них в молитвах ви крепіться,
Просіть у Бога милостей.
Їх манить в світ ота краса
Така невинна і прекрасна,
Вона погубить їх тіла.
Душа навіки зостанеться,
В його руках. Її візьме
У озеро своє і кине.
Він так радітиме, а ти
Горітимеш у невгасимім.
Чи цього варта та краса,
Що не така вже і прекрасна.
Вона ніяка, бо мирська,
Вона ніяка, бо не наша.
У Бога є своя краса
Ота краса, то це краса.
Та, дивиться прямо у серце
Чи ти готовий для Христа.
Та дітки наші не минають
Тої мирської красоти.
Вони ще Божої не знають,
Що ж ще не навчені вони.
Бо знають лише погулять,
На диско побувати,
Та спробувати ще того,
Чого у світі так багато.
Не розуміють, а він зве
До себе манить він рукою,
Вони ідуть, хто б запитав,
"А потім буде що зі мною?"
Їх не цікавить, все одно,
Бо часу є ще так багато!
А потім раз! Душа піде
У пекло гріх свій відбувати.
Тоді спитає та душа:
"Чого раніше не сказали?
Чому дияволу мене
Отак за безцінь ви віддали?"
Тобі казали: "Зупинись!
Поглянь, що за життя
Ти провела у темноті,
Хоч знала про Христа!
Ти знала любить Він тебе,
Ти знала, Він тебе чекає,
Ти знала, що твої гріхи
Христос простить бажає.
Та ти чекала. "Ще є час", -
Казала ти ось це.
Та він прийшов забрав тебе
У "царство" вогняне."
Чого чекати, як Бог кличе,
Часу вже геть нема.
Та Він чекає час дає
Для тебе й для мене.
Як, мамо, любиш ти дитя,
Так любить Бог тебе,
Твою молитву за дитя
Почує Він. Призве.
Отож моліться, матері,
За рідненьке дитя,
Бо сильна матері молитва,
Що лине прямо до Христа!
Відмовитись. Все те забути.
Не легко. Я це знаю.
З моїм Христом в далеку путь
Я весело шагаю.
Самому це нелегко, так,
Цього ти не здолаєш.
Гріх тягне тебе в глибину,
А ти й не помічаєш.
Звернись до Господа-Христа
В молитві ти покайся.
Пробачить Він, любов така,
Як ломить не здавайся.
Молитви матері, як бач
Проходять не даремно.
Його любов, що в серце йде
Призве тебе напевно.
Душа спасіння в Нім найде,
В Йому вона радіє,
В Йому єдиному вона
Воскреснути знов вміє.
Молитва лине до Христа,
І Він у ній радіє,
А сльози капають, як град
В надії серце мліє.
Він все чекає, Він все зве,
Ну скільки ж можна ждати?
Він стільки робить для тебе
Пора Йому сказати:
"Я так люблю Тебе Христос!
Я так у Тебе вірю.
Мої гріхи Ти на хресті
Поніс у муках сильних.
Ти визволив мене, а Сам
У муках помирав.
Прости мене мій Боже,
Що я ось так вчиняв.
Не слухав матері, кричав
І біг скоріш туди,
Про Тебе де не згадують,
Свої там є боги.
Прости мої гріхи, прости,
Хоч недостоїн я.
Дитям я хочу стать Твоїм
І славити Христа."
Він так чекає слів оцих,
А чуючи радіє.
Він сльози рясні льє, що син
Один ще в Нього є.
Ось так молитвами батьків
Христос вас позове,
Та ви не ждіть без зова йдіть,
Бо радість тоді є
Й Христу, й батькам,
І рідним, всім, хто у Христі живе,
І ти радій, що Бог тебе
Так любить, береже.
Ось робить що молитва та,
Що лине до Христа,
Від матері, від батька йде
Клопочеться вона.
Христос почує і заплаче
Молитва щира йде
І за молитвою батьків
До себе призове.
Моліться матері, моліться
За дочку, сина, за дітей.
Він їх призве, ви не баріться
Просіть у Бога милостей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Немного досадно, что такие хорошие чувства облачены в такую неловкую форму. Зачем сплетать их в стихообразную форму? Пишите прозой!
Всему надо учиться - вот и грамотёшка хромает на обе ноги.
Прощение - Лариса Зуйкова У Бога нет \"белой лжи\" или \"лжи во спасение\"или \"святой лжи\". У Него ложь (любая) является грехом.Проверено горьким опытом.
Чаша желаний - Тихонова Марина Как часто люди тратят жизнь на исполнение своих желаний, а потом выясняется, что все это - суета сует.
