Вже мокрим снігом сипле осінь пізня.
Ген, голий ліс зимовий сон зборов,
В моє життя немов раптова пісня
Ввірвалася непрохана любов.
Така стрімка мов та весняна повінь,
Що плин життя виводить з берегів,
Я нею, паче гроно сонцем, повен,
В мені бринить її величний гімн.
Приспів.
Ой, ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Мороз та сніг кохання не остудить,
Лід безнадії згине назавжди,
Любов цвіте, цвіте, буяє всюди,
Кипить мов вир джерельної води.
Все радісне, сподіване, чудове.
Я хочу їй в дарунок принести.
Ой! ти моя, непрохана любове,
Спасибі. Що прийшла до мене ти!
Приспів.
Ой! ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 229 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Любов-це дар Божий,а подарунки,за звичай, не випрошують:)Так?Красиво, поетично.Слава Богу. Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Надїє і згодний з Вами.Найкращих Вам побажань, наснаги у Вашій творчості, невтомності у вихованні дітей. Радості та щастя Вам! З повагою.
