Коли в серці у близького друга гроза
І в очах забриніла печаль і сльоза,
Осудити ніколи його не спіши,
Прихилившись, молися за нього в душі.
Не кидай у нього каменем,
Він і так вже поранений.
Коли в хату до ближнього ступить біда
І гіркою вже стане солодка вода,
Підійди і розрадь, розпитай, зрозумій
І оливу на рани подати зумій.
Не кидай у нього каменем,
Він і так вже поранений.
Злі чутки про хорошу сестру поповзли.
Вже за спиною в’яжуться пліток вузли.
Щире серце у розпачі крається,
Душа плаче, шукає і… кається.
Не кидай у неї каменем,
І так вона вже поранена.
Брат спіткнувся, а потім ще й боляче впав,
Крила віри й молитви знеможено склав,
І отрута гріховна вже серце в’ялить,
І в душі невимовно щемить і болить.
Не кидай у нього каменем,
Він і так вже поранений.
Шлях вузький – боротьба. За Христом я іду.
Хвилі човен хитають і грози гудуть.
Я з Тобою лиш буду по хвилях іти,
Я так хочу, Ісусе, дійти до мети.
Коли буду в житті я поранений,
Захисти мене, Боже, від каменя.
Володимир Сад,
Луцьк, Україна
Народився 1 січня 1956 року в с. Великі Телковичі Володимирецького району Рівненської області в християнській багатодітній родині, в якій зростало одинадцятеро дітей. Закінчив Рівненське державне музичне училище, Рівненський біблійний інститут. Виявив хист до образотворчого мистецтва, тому через певний збіг обставин довго працював художником-оформлювачем у Володимирецькій художній майстерні. Ввиконую служіння пастора в церкві „Нове життя” в селі Підгайцях Луцького району Волинської області, проживаю в с. Лищах цієї ж області. Разом з дружиною Любов’ю виховуємо дев’ятеро дітей.
Автор збірки поезій „Мого серця скрижаль”.
Прочитано 133 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
