Прозора крапелька роси
на квіточці "Ранкова Слава"
(о, пам'яті гаряча лава,
що сяє в іскорці сльози!),
тонкий троянди аромат,
і чорнобривців гірка втіха-
тобі хай нагадають стиха:
таких в нас небагато свят.
Вже настоялись небеса
на літніх соковитих травах.
З роками в золотих загравах
не блякне сонячна краса.
Ти все ж така - та сама суть.
Тонка душа - до болю просто!
Ще більше прагнеш росту-росту.
... Нехай роки тобі несуть
благословінь небесних зливи,
і безліч спогадів щасливих.
Cветлана Касянчик,
Сакраменто США
Я родилась на Украине, в маленьком, зеленом, уютном шахтерском городке, Нововолынске. Там прошло мое детство и большая часть моей юности. Там я вышла замуж и у нас с мужем родилось четверо детей. В 1991 году наша семья уехала в США, в столицу Калифорнии, город Сакраменто, который и стал родиной нашего самого младшего сына. Сакраменто - это город якрих цветов и вечнозеленых пальм; палящего летнего солнца и зимних проливных дождей. Но самое утешительное для меня - это город большой славянской общины, собравший в себе много прекрасных талантливых людей; город ежегодных славянских ярмарок, фестивалей, праздников песни, конференций. Я очень люблю свою родную землю, Украину, скучаю по ней, и никогда ее не забуду, но вместе с тем благодарю Бога и за мой новый дом, за новых друзей и за новый опыт, приобретенный здесь; и, конечно, за возможность найти друзей и читателей на этом сайте.
Прочитано 2344 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дорога сестро, дуже вдячний Вам за цю поезію. Від неї війнуло на мене класикою.
Одначе дозвольте запропонувати Вам невелику доконечну правку.
Прозора крапелька роси
на квіточці "Ранкова Слава"
(о, пам'яті гаряча лава,
що сяє в іскорці сльози!),
тонкИй троянди аромат,
і чорнобривців квола втіха -
тобі хай нагадають стиха:
таких в нас небагато свят
Ваш у Господі брат і слуга Євген. Комментарий автора: Дякую, брате, Вам за відгук, Вашу пораду і таку гарну оцінку (приймаю її, як аванс і розумію, що мені ще довго треба рости - і чи ж доросту- щоб досягнути до "путнього" рівня). Дяється взнаки і недостача освіти, і відірваність від рідної мови, і слабкий словниковий запас, і, напевно, невміння чи лінь працювати навіть над тим, що дано Богом, і скільки його дано, і...
Дякую за виправлені помилки. Наголоси - то моя велика проблема. Хоч бери кожне слово перевіряй по словнику! Над епітетом до чорнобривців, ще попрацюю. "Квола втіха" - гарний варіант, але він змінить зміст того, що я хотіла сказати. Чомусь запах чорнобривців, як і полині, асоціюється у мене з чимось більшим, ніж гіркота. У тій гіркоті - ворота до чогось таємничого, прекрасного і нам поки що не досяжного. Так гірко буває на похоронах/могилах дорогих тобі людей; людей, що прожили гарне, яскраве життя. Життя християнина. Гірко і боляче прощатися. Розумієш, що життя стане сірішим і буденнішим без тих людей. Але відчуваєш, що ти доторкнулася до чогось високого і світлого і незбагненного. Та гіркота і біль розлуки - то прелюдія до чогось піднесеного і бентежного. Його ми називаємо вічністю (з Богом, звичайно).
Як це зв'язати з цим віршом? В гіркуватому запаху чорнобривців - і сум за прожитими літами і святкування сьогоднішнього і тверда надія на вічність. Вибачте, якщо я так і не змогла пояснити доступно, того чого хотіла.
Проза : Три таких разных вопроса - Павел Сильчев Возлюби Господа Бога своего более всего - поправка для того, кто не верно истолкует основную тему.
Мужья, любите своих жен, как свои тела, ибо ни кто ни когда не имел ненависти к своему телу, но питает и греет его, как и Христос Церковь.
