Я маю тільки мить!
Не суцвіття годин,
Не мережку хвилин,
Тільки серця удар.
Я приймаю цей дар…
Поетові-християнину
Пс.127:1
Коли вірша Господь не дарує,
Даремно шукати рими.
Хай серце і час, і слова не марнує.
Шукай нині Божі обійми.
Бабусі
Священна тиша, серця стук.
Чи не за мене ти молилась?
Не стало вуст, не стало рук,
Лише молитва залишилась…
Ближньому
Бачу себе у твоїх очах.
Вірю: в моїх ти себе побачиш.
Взявши мій біль, зрозумівши мій страх,
Просто полюбиш, пробачиш.
Молитва
Боже,
Я Твій вірш.
Ні, лише чернетка.
О Господи, зачитай мене в голос,
І я оживу…
Щоденне
Шепоче вітер вдячності молитву,
Співає дощ псалом подяки щиро.
У тишу, ніби золото, розлиту,
Просякнуту і миррою, і миром,
Приходжу, щоб відчути доторк неба.
Душі знов неба, ніби хліба, треба.
Зоряна Живка,
Вінниця, Україна
Я християнка.
За освітою - філолог, магістерську студію писала за творчістю К.С. Люїса (однодумці, відгукуйтеся!). Як літературний критик, займаюся дитячою літературою.
Спільно з видавництвом "Свічадо" працюю над авторськими проектами "Різдвяна антологія", "Святкові читанки".
Дякую усім читачам, що залишили для мене відгуки (і похвальні, і критичні). Вони надихають і підтримують у подальшій творчості. Дякую організаторам і координаторам сайту за віднайдених однодумців.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
