Дощ іде надворі.
Заснули за хмарами зорі.
Весна, земля прагне водиці,
А потім розкриє свої таємниці…
І знов зеленітиме листя,
І квіток пелюстки барвисті,
Солодке кохання у пісні пташиній,
Всміхнеться травинка і джміль в конюшині.
Воскресне народиться знов
Тепло у промінні і сонця любов,
І небо безхмарне, замріяне, чисте.
Весна – це життя, вічна молодість, пристрасть.
Молитва у серці тиха,
І пісня народжена диха,
А мрія у казку лине…
На мить, лише на хвилину
Журбинка у серце стука.
Бо там-десь зеленії луки
І сад, й соловей на калині,
У небі ключі журавлині…
Весь світ я бажаю любити,
За хмари до зір полетіти!
Це завтра весна воскресне
Від лона землі і аж до піднебесся.
Тепер в сірих хмарах сплять зорі.
І дощ іде, й вітер надворі…
1997
Комментарий автора: По при те, що вірш написано кілька років тому, на разі погода за вікном така ж сама :)
Зоряна Живка,
Вінниця, Україна
Я християнка.
За освітою - філолог, магістерську студію писала за творчістю К.С. Люїса (однодумці, відгукуйтеся!). Як літературний критик, займаюся дитячою літературою.
Спільно з видавництвом "Свічадо" працюю над авторськими проектами "Різдвяна антологія", "Святкові читанки".
Дякую усім читачам, що залишили для мене відгуки (і похвальні, і критичні). Вони надихають і підтримують у подальшій творчості. Дякую організаторам і координаторам сайту за віднайдених однодумців.
Прочитано 1148 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Дилемма. - Андрей Бичукин Я думаю, что персонажи этой маленькой драммы легко узнаваемы. И мечущаяся во мгле грешная душа и "правильные пацаны", и, самое главное, терпеливый умный Друг, который всё же достучался до сердца глупого мотылька...
