Осінній листочок

Старенька бабуся на лавці сиділа,
Гарячії сльози додолу лились.
Кудись перехожі валізи носили,
Ніхто не потішив, на мить не спинивсь.

Худенькії плечі тихенько здригались,
Здавалось риданням не буде кінця.
Тоненькії руки хустинку стискали,
Вона притуляла її до лиця.

Та раптом відчула, що хтось доторкнувся,
Маленький хлопчина дбайливо обняв.
Заглянув у вічі і щиро всміхнувся,
Осінній листочок у руки поклав.

«Дивись, який гарний! Як сонечко сяє!
Він був зелененький, тепер пожовтів.
Чому твоє серце так гірко ридає?
Тебе хтось образив чи боляче бив?»

«Не любить ніхто! Я нікому не треба!»
«Ти всіх запитала?» - сміливо сказав.
Він з вірою пильно дивився на небо:
«Навіки любить нас Христос обіцяв!

Мене моя мама щодня наставляє:
«Ісус на Голгофі помер за весь світ.
Сьогодні до Себе людей закликає:
Я дуже люблю вас! До Мене прийдіть!»

Враз висохли сльози: «А я ж християнка!
Він любить! Він любить! Господь дорогий!
Постійно молюся до Нього щоранку…
Забула, що любить Спаситель Святий!

Як цей пожовтілий листочок я стала,
Уже незабаром закінчу свій шлях.
Господня Любов тебе, синку, послала,
Вона розігнала всі сумніви й страх!»

Хай Бог збереже усіх мам, що навчають
Любити знедолених, сиріт, старих,
Що змалечку віру живу відкривають.
Хай схилиться Небо низенько до них.

Хай милість Господня серця наповняє,
Хай слава Творцю буде в наших ділах!
Земля хай радіє, душа хай засяє!
Наш Любий Спаситель Живий в Небесах!

Осінній листочокДля детей

Осінній листочок
Для детей