… є Великий Господь! Він створив Вселену і продовжує творити незбагненні творива.
Його вся Земля і все що на ній – маленька Земля – і все що на ній!
Його вся увага на цій Землі, Його плани, Його Воля!
Він абсолютно досконалий і є чудним! Він поза часом і простором і досконало все знає! Він має задуми!
Він є Любов! Його така природа. Любов є Ним – Він більше досконалої любові! І всі Його рішення і задуми – з Любові!
Він називає Себе Батьком – моїм рідним! І каже, що жоден з батьків – найкращих батьків на землі за всю історію людства не порівнюються з Ним, бо Він – найдобріший! Він є Добро! Добро – це Він!
Є я. Знаю тільки те, що мій гріх Його вбивав. Але – Він Любов! І зла мого Він не пам’ятає, коли має до мене справу – не хоче пам’ятати. Принаймні Він не відноситься до мене через призму мого зла, але через Ісуса Христа.
Я маю свої плани… це, мабуть й добре. Але й Він має Свої плани щодо мене. Він особисто мене задумував і творив – для цілі! І я знаю, що Його Воля добра і досконала. Про свою волю і бажання такого сказати не можу.
Його Воля – не з зла – з Любові! О, Боже, як це зрозуміти так, щоб Тобі цілісно довіряти?
Він каже, що я можу з’єднуватись з Ним, стаючи Ним і одним цілим з Ним.
О! Дивний духовний світ!
І цей «шлях злиття» лежить через моє смирення перед Ним.
Я спробував життя в Ньому, з Ним. Я спробував стільки, як я малий на фоні Вселеної, бо Він меж не має!
І що на цікавіше – я є справжнім собою, індивідуумом, унікальним серед інших унікальних людей тільки коли в Ньому! Бо тоді я відповідаю своєму призначенню, навіть не знаючи його.
Щось зрозуміти не можливо, бо можна здуріти. Це на рівні відкриття, чи «привідкриття» духовного.
Він хоче щоб я був частинкою Його! Це фантастично. Я – частина Його!
***
Він створив мене в Собі! Це Його задум. Він не терпить гріха. Гріх і нечистота не може бути частиною Його. Тому зрозуміла Його біль, коли я був в гріху і був від Нього відділений.
Я – частина Його і був відділений від Нього. Це ніби, коли б мені відрубали частину мене. Щось подібне, мабуть, переживає і терпить Він – за кожну людину.
Таємниця на таємниці…
Кров Ісуса омиває і очищає мене від гріха, щоб я був без гріха, щоб я міг бути тією невід’ємною частиною Його.
Коли Він робить заради Себе щось, то я маю в цьому участь, бо я є частиною Його.
Отець в Сині – Син в Ньому! Я в Сині – Отець в мені! Єдиний, цілісний Організм!
Мене ще обмежує тіло, щоб злитись з Ним повністю. Але тіло не вирішує – вирішує дух. Я маю вибір жити за тілом, або жити за духом.
Краще жити за духом, бо це жити не марно!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Любовь - это тайна - Вера Адаменко На это стихотворение была написана песня, ставшая заглавной в альбоме христианского автора-исполнителя Бориса Шпирта "Любовь - это тайна".
Поэзия : Кухня Мироздания… (Это просто - наша работа) - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Как нашей Пищей являются – Физические Тела Низших Животных…, кои Мы Никак Не Уподобляем Своему Образу и Подобию, а посему Поглощаем Их без Зазрения Совести и Раскаяния в Содеянном (или Попустительствующим) Нами…
Так же и Пищей Создателя являются – Наши Духовные Тела…, кои Представляют Собой Мельчайшие Клеточки Вселенского Организма Творца…
В Своё Время Все Души-Закуски Попадут в Подобающее только Им Одним – Место…
…Кто-то на Стол Создателя (Званные, Избранные на Пиру Бога)…
…Кто-то в погреб для Выдержки и Хранения (Ожидания своего Часа)…
…а кто-то на переработку и переделку Сознания (Уничтожение, Тронутой Плесенью Порока Личностной Основы)…
Слишком Многие Негативные Сущности Мироздания Пытаются полакомиться Человеческими Душами, ибо Паразитируют на Них, хотя и Не Принадлежат (Никак Не Относятся) к Нашему Миру…, а посему Не Имеют Законного Права на Сбор Семян, ими Не Сеяных…, но Алчно Желаемых…
В том чтобы Не дать Им эту Возможность, состоит Часть Нашего ОбщеПланетарного Долга…
Светлым Достойным (Духовно Живым) - Светит Мечта Рая…
Некоторым из Них… Место Рядом с Творцом… за Его Столом Сознания и Бытия…
Тёмных Недостойных (Духовно Мёртвых) – Как голодный Пёс, Жаждущий хоть Кости от Духовной Плоти… Ожидает Ад… (Разрывание-Растаскивание) Духовной Плоти Иномерными Падальщиками…
Нас же Самих, Ни на Мгновение Не Покидает Бесконечная Работа по Отбору, Сортировке, Сопровождению и Защите Добрых Зёрен Вселенского Посева… от Ненасытной Своры, Стремящейся Любыми Путями Заполнить Свою Вечно Зияющую Духовную Пустоту (Утробу)… и затем, Войти в Наш Земной и без Того уже Несчастно-Несправедливый и Несовершенно-Разумный Мир…
Но, сия Утроба - Бесконечна и Никогда Не Сможет Насытиться… Индивидуальными Душами, кои Она Беспощадно Превращает из Великого Вечного Творения Вселенской Мечты – во Временное Безликое Месиво Питательного Бульона Хаоса и Деградации…, Распада и Тления…
Различие Качеств Человеческих Сознаний Порождает Различие Их Человеческих Судеб…, Закусок…
…Меньшая Часть из которых – будет плотоядно съедена Создателем… и Продолжит Свой Дальнейший Жизненный Путь уже в Составе Его Вселенского Организма…
…Большая Часть будет – Безжалостно Уничтожена, за Ненадобностью и Негодностью (НеДОБРО-КАЧЕСТВенностью)…
…и лишь Крайне Ничтожная, но ЛУЧШАЯ Их Часть - Послужит Основой для Следующего Посева…
…Посева Человеческих Зёрен в Иных - Неразумных и Пока Ещё - Бездуховных Мирах Тёмного Хаоса, лишённого Истоков Духовного Бытия…
…ибо – Посев Этот, есть – Основа Жизни Мироздания…
…в Различных Формах…, в Различных Телах…, в Различных Вселенных…
…но, Непременно, Всегда с одним и тем же ЗЕРНОМ, - С ЧЕЛОВЕЧЕСКИМ СОЗНАНИЕМ!..
Пусть это сказано – Образно, Непривычно и Непонятно…
…но лучше ТАК, чем вообще - НИКАК…
